хрипучий

ХРИПУ́ЧИЙ, а, е, розм.

Те саме, що хрипки́й.

Тихі, в грудях задавлені ридання, хрипучий плач, голосіння чути було під тихимим пальмами (М. Грушевський);

Дві гармонії, що були привезені разом з духовими інструментами, додавали до цієї дикої какофонії свої хрипучі, жалісні звуки (І. Микитенко);

І не говорить [диявол], а якимось хрипучим голосом мекає (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. хрипучий — хрипу́чий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. хрипучий — див. хрипкий  Словник синонімів Вусика
3. хрипучий — -а, -е, розм. Те саме, що хрипкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хрипучий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. хрипучий — ХРИПУ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що хрипки́й. Дві гармонії, що були привезені разом з духовими інструментами, додавали до цієї дикої какофонії свої хрипучі, жалісні звуки (Мик., II, 1957, 475); І не говорить [диявол], а якимось хрипучим голосом мекає (Вишня, І, 1956, 450).  Словник української мови в 11 томах