христити
ХРИСТИ́ТИ, хрищу́, хри́стиш, недок. і док., кого і без дод., заст.
Хрестити.
Дістав листа і од Німцевича .. Питає – чи скоро христитимемо (М. Коцюбинський);
Може, думаю, й справді мене не хрещено. Може б мені пійти [піти] до попа охреститись? Дак люде ж кажуть, що тілько малих, ще безгрішних душ христять (Ганна Барвінок);
[Сотник (Підходить до сина, христить його і цілує):] Боже тебе благослови, моя дитино! (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)