христити
ХРИСТИ́ТИ, хрищу́, хри́стиш, недок. і док., кого і без дод., заст.
Хрестити.
Дістав листа і од Німцевича .. Питає – чи скоро христитимемо (М. Коцюбинський);
Може, думаю, й справді мене не хрещено. Може б мені пійти [піти] до попа охреститись? Дак люде ж кажуть, що тілько малих, ще безгрішних душ христять (Ганна Барвінок);
[Сотник (Підходить до сина, христить його і цілує):] Боже тебе благослови, моя дитино! (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- христити — христи́ти дієслово недоконаного і доконаного виду хрестити рідко Орфографічний словник української мови
- христити — див. хрестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- христити — ХРИСТИ́ТИ, хрищу́, хри́стиш, недок. і док., перех. і без додатка, заст. Хрестити. Дістав листа і од Німцевича.. Питає — чи скоро христитимемо (Коцюб., III, 1956, 138); Може, думаю, й справді мене не хрещено. Може б мені пійти [піти] до попа охреститись?... Словник української мови в 11 томах