1. Словник української мови в 11 томах

христити

ХРИСТИ́ТИ, хрищу́, хри́стиш, недок. і док., перех. і без додатка, заст. Хрестити.

Дістав листа і од Німцевича.. Питає — чи скоро христитимемо (Коцюб., III, 1956, 138);

Може, думаю, й справді мене не хрещено. Може б мені пійти [піти] до попа охреститись? Дак люде ж кажуть, що тілько малих, ще безгрішних душ христять (Барв., Опов.., 1902, 368);

[Сотник (Підходить до сина, христить його і цілує):] Боже тебе благослови, моя дитино! (Шевч., II, 1963, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. христити — христи́ти дієслово недоконаного і доконаного виду хрестити рідко Орфографічний словник української мови
  2. христити — ХРИСТИ́ТИ, хрищу́, хри́стиш, недок. і док., кого і без дод., заст. Хрестити. Дістав листа і од Німцевича .. Питає – чи скоро христитимемо (М. Коцюбинський); Може, думаю, й справді мене не хрещено. Може б мені пійти [піти] до попа охреститись?... Словник української мови у 20 томах
  3. христити — див. хрестити. Великий тлумачний словник сучасної мови