1. Словник української мови в 11 томах

христини

ХРИСТИ́НИ, ти́н, мн., заст. Хрестини.

Тоді в мене христини, як є що в хустині (Укр.. присл.., 1963, 294);

— Ні, не вдома,— каже той [мазур], — Пішов на христини. Ксьондз-сусіда якось мав Недавно родини… (Рудан., Тв., 1956, 137);

[Кармелюк:] Ну, кажи: грошей на христини немає? [Левко:] Ні, не те, пане отамане. Я, сказать, і не заможний чоловік, проте на христини знайдеться… (Вас., III, 1960, 415).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. христини — христи́ни множинний іменник хрестини рідко Орфографічний словник української мови
  2. христини — ХРИСТИ́НИ, ти́н, мн., заст. Хрестини. Тоді в мене христини, як є що в хустині (прислів'я); – Ні, не вдома, – каже той [мазур], – Пішов на христини. Ксьондз-сусіда якось мав Недавно родини... (С. Руданський); [Кармелюк:] Ну, кажи: грошей на христини немає?... Словник української мови у 20 томах
  3. христини — див. хрестини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. христини — Христи́ни, -ти́н, -ти́нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. христини — Христи́ни, -тин и пр. = хрестини и пр. Словник української мови Грінченка