1. Словник української мови у 20 томах

христини

ХРИСТИ́НИ, ти́н, мн., заст.

Хрестини.

Тоді в мене христини, як є що в хустині (прислів'я);

– Ні, не вдома, – каже той [мазур], – Пішов на христини. Ксьондз-сусіда якось мав Недавно родини... (С. Руданський);

[Кармелюк:] Ну, кажи: грошей на христини немає? [Левко:] Ні, не те, пане отамане. Я, сказать, і не заможний чоловік, проте на христини знайдеться... (С. Васильченко);

За старим українським звичаєм, хрещений батько дарував золотий дукач своїй хресниці в першу річницю христин (О. Воропай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. христини — христи́ни множинний іменник хрестини рідко Орфографічний словник української мови
  2. христини — див. хрестини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. христини — Христи́ни, -ти́н, -ти́нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. христини — ХРИСТИ́НИ, ти́н, мн., заст. Хрестини. Тоді в мене христини, як є що в хустині (Укр.. присл.., 1963, 294); — Ні, не вдома,— каже той [мазур], — Пішов на христини. Ксьондз-сусіда якось мав Недавно родини… (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  5. христини — Христи́ни, -тин и пр. = хрестини и пр. Словник української мови Грінченка