христопродавець
ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ, вця, ч., лайл.
Зрадець, зрадник, іуда.
[Карпо:] На, Агапоне, півтораста, тільки не зводь на Василя провини! Василь не злодій, брешеш ти, христопродавче! (М. Кропивницький);
[Кармелюк:] Душогуби, христопродавці, іроди прокляті! Христино, запри двері і не пускай нікого (С. Васильченко);
– Мій вам уклін, Софіє Владиславівно! – З христопродавцями не вітаюсь! – одрізала сивоброва жінка (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)