христолюбний

ХРИСТОЛЮ́БНИЙ, а, е.

Благочестивий, побожний, відданий християнській релігії; віруючий, набожний.

Зліва, коло колони, перед великим образом припала до кам'яних плит Марія, її ридання уривні і різкі, торкають інших матерів христолюбних воїнів (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. христолюбний — христолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. христолюбний — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
3. христолюбний — -а, -е. Благочестивий, побожний, відданий християнській вірі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. христолюбний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. христолюбний — ХРИСТОЛЮ́БНИЙ, а, е. Благочестивий, побожний, відданий християнській вірі.  Словник української мови в 11 томах