хробур

ХРОБУ́Р, а, ч.

Хребет.

Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. хробур — -а, ч., діал. Хребет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. хробур — Хробур, -ра м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у.  Словник української мови Грінченка