хромель

ХРОМЕ́ЛЬ, ю, ч.

Сплав нікелю з хромом, який має стійкість при високих температурах.

Досліджено вплив деформації волочінням на електрофізичні властивості тонких (200–70 мкм) дротів зі сплавів хромелю і копелю (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. хромель — хроме́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хромель — -ю, ч. Сплав нікелю з хромом, який має стійкість при високих температурах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хромель — хроме́ль [від хром і (нік)ель] жаростійкий сплав хрому з нікелем, застосовуваний для виготовлення нагрівальних приладів, пірометрів тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. хромель — ХРОМЕ́ЛЬ, ю, ч. Сплав нікелю з хромом, який має стійкість при високих температурах.  Словник української мови в 11 томах