ХРОМЕ́ЛЬ, ю, ч. Сплав нікелю з хромом, який має стійкість при високих температурах.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
хромель —
хроме́ль іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
хромель —
ХРОМЕ́ЛЬ, ю, ч. Сплав нікелю з хромом, який має стійкість при високих температурах. Досліджено вплив деформації волочінням на електрофізичні властивості тонких (200–70 мкм) дротів зі сплавів хромелю і копелю (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
хромель —
-ю, ч. Сплав нікелю з хромом, який має стійкість при високих температурах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хромель —
хроме́ль [від хром і (нік)ель] жаростійкий сплав хрому з нікелем, застосовуваний для виготовлення нагрівальних приладів, пірометрів тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука