хроп

ХРОП, виг.

Уживається для позначення удару.

Де взявся мартин – хроп бідою об тин (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. хроп — Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин. КС. 1884. І. 29.  Словник української мови Грінченка