хрускотіти
ХРУСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.
Підсил. до хрусті́ти.
Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками (П. Чубинський);
Холоднуватий пісок всмоктував ноги і злегка хрускотів, наче зашерхла калюжа (Ю. Бедзик);
Під шинами автобуса хрускотіла скута приморозком асфальтова дорога (Я. Гримайло);
Електрична лампочка освітила чепурно прибрану кімнату. Пахло татарським зіллям, що хрускотіло під ногами (П. Панч);
Зілля приємно хрускотіло під ногами і пахло солодким вітром з молодого лугу (В. Кучер);
Михай умощується на своєму королівському кріслі, витягає ноги в зашнурованих до колін крагах, хрускотить пальцями (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)