Значення в інших словниках
-
хрускотіти —
хрускоті́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
хрускотіти —
Хрупотіти, хрупостіти, хрускати; (на зубах) ХРУМТІТИ; (- кості) тріщати; хрустіти.
Словник синонімів Караванського
-
хрускотіти —
ХРУСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до хрусті́ти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками (П. Чубинський); Холоднуватий пісок всмоктував ноги і злегка хрускотів, наче зашерхла калюжа (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
хрускотіти —
-очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до хрустіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хрускотіти —
ТРІЩА́ТИ (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), ТРІ́СКАТИ, ТРІСКОТА́ТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил.; ХРУСТІ́ТИ, ХРУ́СКАТИ, ХРУЩА́ТИ, ХРУСКОТІ́ТИ підсил. (про кістки, суглоби тощо); ПОЛУ́СКУВАТИ (злегка); ШКВАРЧА́ТИ (про страву — підсмажуючись) .
Словник синонімів української мови
-
хрускотіти —
ХРУСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до хрусті́ти. Холоднуватий пісок всмоктував ноги і злегка хрускотів, наче зашерхла калюжа (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 50); Під шинами автобуса хрускотіла скута приморозком асфальтова дорога (Грим.
Словник української мови в 11 томах
-
хрускотіти —
Хрускотіти, -кочу, -тиш гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. ІІ. 501.
Словник української мови Грінченка