хрьопати

ХРЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, розм.

Те саме, що хря́пати.

Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський);

Держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. хрьопати — хрьо́пати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хрьопати — див. бити  Словник синонімів Вусика
3. хрьопати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хряпати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хрьопати — БУ́ХНУТИСЯ розм. (важко, з силою, з розгону або з глухим звуком, шумом, гуркотом упасти), БУ́ХНУТИ розм., БА́ХНУТИСЯ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕ́ХНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИ розм., ГРЮ́КНУТИСЯ розм., ГРЯ́КНУТИСЯ розм., ГЕ́ПНУТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. хрьопати — ХРЬО́ПАТИ, аю, акш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хря́пати. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Коцюб., І, 1955, 66).  Словник української мови в 11 томах
6. хрьопати — Хрьопати, -паю, -єш гл. = хропати. Не хрьопай бо дверима! Харьк. Як почала мене по спині хрьопати кулаком.  Словник української мови Грінченка