Словник української мови у 20 томах

хріновина

ХРІНО́ВИНА¹, и, ж., розм.

Великого розміру корінь хріна.

ХРІНО́ВИНА², и, ж., лайл.

Щось погане, ніякісне, не варте доброго слова.

– Тоді не “хрін”, – іронічно сказав літредактор, а хай буде “хріновина!” Це вже не корінь пекучої рослини, а поняття (О. Бердник).

Словник української мови (СУМ-20)