хтивість
ХТИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Підвищена статева чуттєвість, сласність, сексуалізм.
У другій дії [“Наймички”] Цокуль ледве вгамовує себе: все переплуталося у його запаленій голові – хазяйські розрахунки і міркування. Нестримна хтивість виявляється у всій поведінці, рухах, голосі (з наук. літ.);
Скільки опісля розлито на Вкраїні крови через Іванцеве лукавство да через неситу хтивость [хтивість] московських воєвод (П. Куліш);
Цивілізація в людини – у середньому мозкові. Там центри стримування. Під дією алкоголю, хтивості, підлабузництва, кар'єризму, просто страху мозок розгальмовується – і ти втрачаєш людську подобу (П. Загребельний);
Хтивість і зажерливість пробивалися в баронові на кожному кроці (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)