хуліганство
ХУЛІГА́НСТВО, а, с.
Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм моралі й поведінки – як окремий випадок, так і явище в цілому; розбій, бешкет.
[Петя:] Дай жбурну грудкою. [Коваль:] Облиш. Хуліганство (І. Микитенко);
Хлопчику мій- вояко! Знищити деревце – Це не геройство нія́ке, А – хуліганство це! (І. Нехода);
Грак швидко зірвався з місця і простягнув руку до папірця: – Давайте всі прочитаємо цей проект. – Масло злякано відсахнувся і засунув до кишені пожмаканий папірець: – Це справжнє хуліганство з рук виривати папери! (А. Хижняк);
– Бешкетувати, хлопці, ми не рекомендуємо! В нас хуліганство не в пошані (Остап Вишня);
Усім же відомо, п'янка чинить аварії, простої на заводах, розлад у сім'ї, вуличне хуліганство, несусвітнє розбишацтво (О. Ковінька).
Словник української мови (СУМ-20)