хуліганство
ХУЛІГА́НСТВО, а, с.
Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм моралі й поведінки – як окремий випадок, так і явище в цілому; розбій, бешкет.
[Петя:] Дай жбурну грудкою. [Коваль:] Облиш. Хуліганство (І. Микитенко);
Хлопчику мій- вояко! Знищити деревце – Це не геройство нія́ке, А – хуліганство це! (І. Нехода);
Грак швидко зірвався з місця і простягнув руку до папірця: – Давайте всі прочитаємо цей проект. – Масло злякано відсахнувся і засунув до кишені пожмаканий папірець: – Це справжнє хуліганство з рук виривати папери! (А. Хижняк);
– Бешкетувати, хлопці, ми не рекомендуємо! В нас хуліганство не в пошані (Остап Вишня);
Усім же відомо, п'янка чинить аварії, простої на заводах, розлад у сім'ї, вуличне хуліганство, несусвітнє розбишацтво (О. Ковінька).
Значення в інших словниках
- хуліганство — хуліга́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хуліганство — Умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до людей. англ. hooliganism; нім. Rowdytum n -s; угор. garázdaság; рос. хулиганство. Словник із соціальної роботи
- хуліганство — -а, с. Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хуліганство — БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому). Словник синонімів української мови
- хуліганство — Хуліга́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хуліганство — ХУЛІГА́НСТВО, а, с. Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм поведінки, що є виявом неповаги до суспільства, до гідності людини. [Петя:] Дай жбурну грудкою. [Коваль:] Облиш. Хуліганство (Мик., І, 1957, 52); Хлопчику мій— вояко!... Словник української мови в 11 томах