хуліганство
ХУЛІГА́НСТВО, а, с. Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм поведінки, що є виявом неповаги до суспільства, до гідності людини.
[Петя:] Дай жбурну грудкою. [Коваль:] Облиш. Хуліганство (Мик., І, 1957, 52);
Хлопчику мій— вояко! Знищити деревце — Це не геройство нія́ке, А — хуліганство це! (Нех., Ми живемо.., 1960, 117);
Грак швидко зірвався з місця і простягнув руку до папірця: — Давайте всі прочитаємо цей проект.— Масло злякано відсахнувся і засунув до кишені пожмаканий папірець: — Це справжнє хуліганство з рук виривати папери! (Хижняк, Невгамовна, 1961, 20);
— Бешкетувати, хлопці, ми не рекомендуємо! В нас хуліганство не в пошані (Вишня, II, 1956, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хуліганство — хуліга́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хуліганство — Умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до людей. англ. hooliganism; нім. Rowdytum n -s; угор. garázdaság; рос. хулиганство. Словник із соціальної роботи
- хуліганство — ХУЛІГА́НСТВО, а, с. Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм моралі й поведінки – як окремий випадок, так і явище в цілому; розбій, бешкет. [Петя:] Дай жбурну грудкою. [Коваль:] Облиш. Хуліганство (І. Словник української мови у 20 томах
- хуліганство — -а, с. Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хуліганство — БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому). Словник синонімів української мови
- хуліганство — Хуліга́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)