хуліганство
БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому). Якось само собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас. Ті, що недавно робили бешкет, тепер втяглись в роботу (М.Коцюбинський); (Перепічка:) Хоч я й під чаркою, одначе не настілько, щоб забутись, хто я і де я!.. Ви, може, сподіваєтесь від мене дебошу чи скандалу!.. Я знаю, де можна дебоширить, а де й зась! (М. Кропивницький); Вона так багато наслухалася.. історій про львівських газетярів, про їх цинізм, нічні пиятики, галабурди і т. ін. (І. Франко); Усім же відомо, п'янка чинить аварії, простої на заводах, розлад у сім'ї, вуличне хуліганство, несусвітнє розбишацтво (О. Ковінька). — Пор. 1. сканда́л.
Значення в інших словниках
- хуліганство — хуліга́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хуліганство — Умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до людей. англ. hooliganism; нім. Rowdytum n -s; угор. garázdaság; рос. хулиганство. Словник із соціальної роботи
- хуліганство — ХУЛІГА́НСТВО, а, с. Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм моралі й поведінки – як окремий випадок, так і явище в цілому; розбій, бешкет. [Петя:] Дай жбурну грудкою. [Коваль:] Облиш. Хуліганство (І. Словник української мови у 20 томах
- хуліганство — -а, с. Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хуліганство — Хуліга́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хуліганство — ХУЛІГА́НСТВО, а, с. Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм поведінки, що є виявом неповаги до суспільства, до гідності людини. [Петя:] Дай жбурну грудкою. [Коваль:] Облиш. Хуліганство (Мик., І, 1957, 52); Хлопчику мій— вояко!... Словник української мови в 11 томах