1. Словник синонімів української мови

хуліганити

БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм., БУ́ЙСТВУВАТИ рідко (поводитися нестримано, порушуючи порядок, правила пристойності); ХУЛІГА́НИТИ (грубо порушувати громадський порядок). — Сором ховатися — умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (С. Васильченко); Дивується князь, поглядаючи на таку компанію, і питається в гетьмана: — Чи в вас у Січі знай так бушують на бенкетах? (П. Куліш); Дід буйствував ще хлопцем, парубчаком, і як у колодочки вбився — не перемінився, і ось тепер не втихомирився (В. Большак); — Ви що? — обурено закричала Леся. — Хуліганити задумали? Ану геть звідси. Вам що, місця мало? — Хлопці позадкували (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хуліганити — хуліга́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хуліганити — ХУЛІГА́НИТИ, ню, ниш, недок. Грубо порушувати громадський порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою; бешкетувати. У школі Микола вчився погано .. Словник української мови у 20 томах
  3. хуліганити — -ню, -ниш, недок. Грубо порушувати громадський порядок, займатися хуліганством. || Зухвало бешкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хуліганити — ХУЛІГА́НИТИ, ню, ниш, недок. Грубо порушувати громадський порядок, займатися хуліганством. У школі Микола вчився погано.. Зате був таким забіякою, що всі діти на кутку плакали від нього і боялись, як вогню. Підріс — почав красти, хуліганити (Збан. Словник української мови в 11 томах