хура

ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. (критий); ГАРБА́ (довгий, з високим драбинчастим коробом — для возіння снопів, соломи, сіна); ГРАБА́РКА, БИНДЮГИ́ (БЕНДЮГИ́) розм. (без короба); БЕЗТА́РКА розм. (пристосований для возіння с.-г. продуктів без тари); ДРАБИНЯ́К розм. (з драбинчастим коробом); МА́ЖА заст. (чумацький віз); ФОРШПА́Н заст., МАЖА́РА діал. (великий довгий віз); ДРО́ГИ діал. (довгий без короба віз для перевезення великих вантажів або трун); КАРУ́ЦА діал. (румунський віз). Важко дихали в темряві коні, тягнучи вози та гармати (О. Гончар); Чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (А. Головко); Перед хатою стояла фіра й наш кінь (О. Кобилянська); Вояки сіли на свої хури, заспівали пісень та й поїхали до міста (С. Чорнобривець); У червонуватому світлі надвечір'я .. запрягали (чоловіки) коней, у фургонах уже сиділи їхні жінки й діти (С. Скляренко); За діжкою тяглася гарба з сухим очеретом (З. Тулуб); Він записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Ю. Смолич); По дорозі йшли підводи.. В новеньких безтарках теж зерно (Ю. Збанацький); Качковський, заїхавши з возом-драбиняком.., не йшов, як звичайно, у хату (Леся Українка); Звелів йому розіслати слуг на усі чумацькі шляхи, переймати чумаків з мажами солі, закуповувати в їх сіль (І. Нечуй-Левицький); У двір.. повільно рогатими волами втяглися дві великі мажари з кавунами (Я. Баш); Повз вікна кабінету промайнули дроги, кінь з ходу спинився і застиг на місці (О. Копиленко); Хаєцький з'явився в мінроті, гордо сидячи в каруці, напнутій брезентом і запряженій ситими кіньми (О. Гончар).

КОЛО́НА (підводи, машини тощо, які розташовані або рухаються витягнутою лінією), ВА́ЛКА, ХО́ДКА діал.; ОБО́З, ХУ́РА (група підвід). Десь за північ колона раптом зупинилась, і їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз (О. Гончар); Ми зустріли колону артилерії на гусеничних тракторах (Л. Смілянський); Потяглися валками дорогі карети, запряжені впростяж дорогими кіньми. За обозом челядинці гнали цілу череду товару, овець та баранів на заріз для панського столу (І. Нечуй-Левицький); Дощ. Валки машин в невилазних калюжах (О. Довженко); А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: "магайбі!" або дороги розпитатися (Марко Вовчок); Через місток хура йшла, так що возів двадцять (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хура — ху́ра іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. хура — ВІЗ, підвода; (критий) фургон, халабуда, балагула; фіра. Словник синонімів Караванського
  3. хура — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. хура — ХУ́РА¹, и, ж. 1. Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. Покидали наші Воловії хури, Манівцями та тернами По домах сипнули (П. Куліш); Роман позичив грошей на хату, ще й обіцяв дати хуру до лісу під матеріал (М. Словник української мови у 20 томах
  5. хура — I х`ура-и, ж. 1》 Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. || Віз або сани з поклажею. || Кількість вантажу, що може поміститися на возі чи санях. || перен., розм. Велика кількість чого-небудь. 2》 заст. Валка підвід. II хур`а-и, ж., діал. Хуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хура — Фу́ра і ху́ра, -ри; ф[х]у́ри, ф[х]ур ху́ра і фу́ра, -ри, -рі; х[ф]у́ри, х[ф]ур, х[ф]у́рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хура — ХУ́РА, и, ж. 1. Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. Покидали наші Воловії хури, Манівцями та тернами По домах сипнули (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. хура — Хура, -ри ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Грин. ІІІ. 267. Словник української мови Грінченка