хура

Значення в інших словниках

1. хура — ху́ра іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
2. хура — ВІЗ, підвода; (критий) фургон, халабуда, балагула; фіра. Словник синонімів Караванського
3. хура — ХУ́РА¹, и, ж. 1. Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. Покидали наші Воловії хури, Манівцями та тернами По домах сипнули (П. Куліш); Роман позичив грошей на хату, ще й обіцяв дати хуру до лісу під матеріал (М. Словник української мови у 20 томах
4. хура — I х`ура-и, ж. 1》 Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. || Віз або сани з поклажею. || Кількість вантажу, що може поміститися на возі чи санях. || перен., розм. Велика кількість чого-небудь. 2》 заст. Валка підвід. II хур`а-и, ж., діал. Хуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хура — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
6. хура — Фу́ра і ху́ра, -ри; ф[х]у́ри, ф[х]ур ху́ра і фу́ра, -ри, -рі; х[ф]у́ри, х[ф]ур, х[ф]у́рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хура — ХУ́РА, и, ж. 1. Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. Покидали наші Воловії хури, Манівцями та тернами По домах сипнули (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
8. хура — Хура, -ри ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Грин. ІІІ. 267. Словник української мови Грінченка