1. Словник української мови Грінченка

хура

Хура, -ри

ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Грин. ІІІ. 267. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Рудч. Ск. II. 196. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Кв. Хури не брали. Рудч. Чп. 146. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. КС. 1882. X. 186. Сергій.... із під хури вернеться. Г. Барв. 206.

---------------

Хура, -ри

ж. Вьюга, мятель. О. 1861. V. 67. Поїхав мій старий, — коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась. О. 1861. V. 73.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хура — ху́ра іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. хура — ВІЗ, підвода; (критий) фургон, халабуда, балагула; фіра. Словник синонімів Караванського
  3. хура — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. хура — ХУ́РА¹, и, ж. 1. Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. Покидали наші Воловії хури, Манівцями та тернами По домах сипнули (П. Куліш); Роман позичив грошей на хату, ще й обіцяв дати хуру до лісу під матеріал (М. Словник української мови у 20 томах
  5. хура — I х`ура-и, ж. 1》 Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. || Віз або сани з поклажею. || Кількість вантажу, що може поміститися на возі чи санях. || перен., розм. Велика кількість чого-небудь. 2》 заст. Валка підвід. II хур`а-и, ж., діал. Хуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хура — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
  7. хура — Фу́ра і ху́ра, -ри; ф[х]у́ри, ф[х]ур ху́ра і фу́ра, -ри, -рі; х[ф]у́ри, х[ф]ур, х[ф]у́рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хура — ХУ́РА, и, ж. 1. Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. Покидали наші Воловії хури, Манівцями та тернами По домах сипнули (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах