Словник української мови у 20 томах

хурда

ХУРДА́, и, ж.

Хворі, миршаві вівці, виокремлені з отари в хурдник.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хурда — -и, ж. Хворі чи підупалі вівці, зібрані в окрему отару.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хурда — Хурда, -ди ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо. О. 1862. V. Кух. 30, 39. Вас. 198. Мнж. 193.  Словник української мови Грінченка