хурделити

ХУРДЕ́ЛИТИ, лить, недок., розм.

Піднімати в повітря сніг; мести.

Надворі хурделила метелиця, наче хто велетенськими долонями скажено хапав сніг і люто віяв ним над землею (І. Кириленко);

Хурделить метіль, сльози креше з очей (І. Нехода);

// безос.

– Поховаємо тата по-нашому. От тільки як людей зібрати!? Бачиш, як хурделить! (В. Речмедін);

Того дня людей набралася повна волость. Надворі хурделило, усі заходили всередину (В. Минко);

* Образно. Весь час в голові хурделили і колотилися ті самі роздуми, снігами замітали землю його батьків (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. хурделити — хурде́лити дієслово недоконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. хурделити — Кушпелити, віхолити, хуртовинити, мести <�віяти, крутити> снігом.  Словник синонімів Караванського
3. хурделити — див. вирувати  Словник синонімів Вусика
4. хурделити — -лить, недок., розм. Піднімати в повітря сніг; мести.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хурделити — ХУРДЕ́ЛИТИ, лить, недок., розм. Піднімати в повітря сніг; мести. Надворі хурделила метелиця, наче хто велетенськими долонями скажено хапав сніг і люто віяв ним над землею (Кир., Вибр., 1960, 61); Хурделить метіль, сльози креше з очей (Нех.  Словник української мови в 11 томах
6. хурделити — Хурделити, -лю, -лиш гл. О вѣтрѣ: крутить, неровно дуть, мести. Вітер хурделить. Канев. у.  Словник української мови Грінченка