хуркіт

ХУ́РКІТ, коту, ч.

Те саме, що ху́ркання.

Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят, як знак початку вечірнього льоту (Олесь Досвітній);

Під хуркіт веретена допізна думали про наступні щасливі дні (В. Кучер);

Неприємними хвилинами цідиться мовчанка. Її порушує хуркіт вітряного двигуна та гусяче гелготання (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. хуркіт — ху́ркіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хуркіт — -коту, ч. Те саме, що хуркання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хуркіт — ХУ́РКІТ, коту, ч. Те саме, що ху́ркання. Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят, як знак початку вечірнього льоту (Досв., Вибр., 1959, 406); Під хуркіт веретена допізна думали про наступні щасливі дні (Кучер, Зол.  Словник української мови в 11 томах