хуркіт
ХУ́РКІТ, коту, ч.
Те саме, що ху́ркання.
Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят, як знак початку вечірнього льоту (Олесь Досвітній);
Під хуркіт веретена допізна думали про наступні щасливі дні (В. Кучер);
Неприємними хвилинами цідиться мовчанка. Її порушує хуркіт вітряного двигуна та гусяче гелготання (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хуркіт — ху́ркіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хуркіт — -коту, ч. Те саме, що хуркання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хуркіт — ХУ́РКІТ, коту, ч. Те саме, що ху́ркання. Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят, як знак початку вечірнього льоту (Досв., Вибр., 1959, 406); Під хуркіт веретена допізна думали про наступні щасливі дні (Кучер, Зол. Словник української мови в 11 томах