хуркіт
ХУ́РКІТ, коту, ч. Те саме, що ху́ркання.
Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят, як знак початку вечірнього льоту (Досв., Вибр., 1959, 406);
Під хуркіт веретена допізна думали про наступні щасливі дні (Кучер, Зол. руки, 1948, 192);
Неприємними хвилинами цідиться мовчанка. Її порушує хуркіт вітряного двигуна та гусяче гелготання (Мушк., Серце.., 1962, 112).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хуркіт — ху́ркіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хуркіт — ХУ́РКІТ, коту, ч. Те саме, що ху́ркання. Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят, як знак початку вечірнього льоту (Олесь Досвітній); Під хуркіт веретена допізна думали про наступні щасливі дні (В. Словник української мови у 20 томах
- хуркіт — -коту, ч. Те саме, що хуркання. Великий тлумачний словник сучасної мови