хурманка
ХУ́РМАНКА, и, ж., заст., розм.
1. Підвода.
Улицею нісся вершник. Чути було крик його: – До зброї, товариші! -Інші чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (А. Головко).
2. Візницький промисел.
Е, якось воно буде... Зимою можна хурманкою заробити якого карбованця... (М. Коцюбинський);
– А Шіпош як? – Порожні ящики привіз додому. Майже все продав. Ось вам гроші, няню, за хурманку (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)