хутенько

ХУТЕ́НЬКО.

Присл. до хуте́нький.

Потім в човни метнувсь [Еней] хутенько, Поплив по Тибру вниз гарненько (І. Котляревський);

Семен хутенько глянув убік (Л. Мартович);

– Боже! гарно як. Дивлюсь, І серце так хутенько б'ється в грудях, А в голові складаються пісні... (В. Самійленко);

Друга ніч. Коли сестриці Вже поснули у світлиці, Враз Марися підвелась І хутенько одяглась (Л. Первомайський);

Хутенько потім Кармелиха спродала хату свою, попрощалася з усіма й покинула село з дочкою (Марко Вовчок);

– Бо так мені хочеться, – сказав гостро Підгаєтьцький і не став роздивлятися трикутно зламані від здивування сусідчини брови, хутенько побрався під сходи в дощатів галереї (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. хутенько — хуте́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хутенько — див. швидко  Словник синонімів Вусика
3. хутенько — хуте́нько швиденько (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. хутенько — Присл. до хутенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хутенько — Хуте́нько, хуте́сенько, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хутенько — ХУТЕ́НЬКО. Присл. до хуте́нький. Потім в човни метнувсь [Еней] хутенько, Поплив по Тибру вниз гарненько (Котл., І, 1952, 201); Семен хутенько глянув убік (Март., Тв., 1954, 124); — Боже! гарно як.  Словник української мови в 11 томах