хутчий
ХУ́ТЧИЙ, присл.
Те саме, що ху́тче.
Іди ж хутчий, не бався (П. Гулак-Артемовський);
Жандарми нервували, лаяли тюремні порядки. Їм хотілося хутчий збутися з рук в'язня (В. Канівець).
Словник української мови (СУМ-20)ХУ́ТЧИЙ, присл.
Те саме, що ху́тче.
Іди ж хутчий, не бався (П. Гулак-Артемовський);
Жандарми нервували, лаяли тюремні порядки. Їм хотілося хутчий збутися з рук в'язня (В. Канівець).
Словник української мови (СУМ-20)