хутірний
ХУТІРНИ́Й, рідше ХУТОРНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до ху́тір.
Щоб хуторну хандру прогнати, Один вигадливий Панок Задумав до себе розумних наскликати І світом мудрості розбуркать свій куток (Л. Глібов).
2. Те саме, що хуторя́нський 1.
Колись я була проти такого способу розмови і писання, бо тоді на мене ще мала деякий вплив хуторна філософія, і я не зовсім ясно ще зрозуміла, що, мовляв, “на світі одна правда, а не дві” (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)