хуґавиця
ХУҐАВИ́ЦЯ, і, ж.
Те саме, що ху́ґа; віхола.
Хугавиця шарпала його плащ-накидку, зірвала з голови шапку (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)ХУҐАВИ́ЦЯ, і, ж.
Те саме, що ху́ґа; віхола.
Хугавиця шарпала його плащ-накидку, зірвала з голови шапку (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)