хуґавиця

ХУҐАВИ́ЦЯ, і, ж.

Те саме, що ху́ґа; віхола.

Хугавиця шарпала його плащ-накидку, зірвала з голови шапку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me