хуґовій
ХУҐОВІ́Й, ю, ч.
Те саме, що ху́ґа.
Той дикий степ був полем бою на гранях багатьох епох, і це не заважало перекопській рівнині пишно зацвітати щовесни і вигоряти на літо, мокнути восени і замерзати на зиму, тоді по ній ходили люті й прокляті хуговії (Ю. Яновський);
Вниз по Єнісею свистіли, як у трубу, вітри з Заполяр'я, гасали білі хуговії (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me