хімік
ХІ́МІК, а, ч.
1. Фахівець із хімії.
До хімії та хіміків протягом багатьох віків ставилися з презирством та зневагою (з наук.-попул. літ.);
Вона б уже була хіміком, бо пішла вона захищати Батьківщину з другого курсу хімічного інституту (Остап Вишня);
// розм. Викладач хімії.;
// розм. Студент хімічного факультету.
2. Працівник хімічної промисловості.
Словник української мови (СУМ-20)