цабекати
ЦАБЕ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Вигукувати “цабе”, повертаючи волів праворуч.
У двір заводу повільно рогатими волами втяглися дві великі мажари з кавунами. На передній мажарі погейкував та цабекав сам столітній Вовнига (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)