цабекати
ЦАБЕ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вигукувати «цабе», повертаючи волів праворуч.
У двір заводу повільно рогатими волами втяглися дві великі мажари з кавунами. На передній мажарі погейкував та цабекав сам столітній Вовнига (Баш, Надія, 1960, 394).
Словник української мови (СУМ-11)