царик
ЦА́РИК, а, ч., зневажл.
Зменш. до цар 1.
Не ховайте, не топчіте Святого закона [закону], Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою Святою війною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Т. Шевченко);
Він хвалився, Що з тигром віч-на-віч у Лівії зустрівся, З тамтешнім цариком полюючи в лісах (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови (СУМ-20)