цеглястий
ЦЕГЛЯ́СТИЙ, а, е.
Який кольором, забарвленням нагадує цеглу; жовто-червоний.
Вивертався [Лазар] у кріслі, одкидав ноги у довгих халявах, підпирав боки у жовтій сорочці й сердито наморщував сіре у цеглястих плямах обличчя (М. Коцюбинський);
– Забейко, я моделюю на клієнтці, пригляньтеся, це вам придасться! – Клієнтка – це жінка нотаря. Матеріал – цеглястий жоржет (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)