цеглястий
ЦЕГЛЯ́СТИЙ, а, е. Який нагадує цеглу (про колір); жовто-червоний.
Вивертався [Лазар] у кріслі, одкидав ноги у довгих халявах, підпирав боки у жовтій сорочці й сердито наморщував сіре у цеглястих плямах обличчя (Коцюб., II, 1955, 200);
— Забейко, я моделюю на клієнтці, пригляньтеся, це вам придасться! — Клієнтка — це жінка нотаря. Матеріал — цеглястий жоржет (Вільде, На порозі, 1955, 25).
Словник української мови (СУМ-11)