цейтнот
ЦЕЙТНО́Т, у, ч.
Нестача часу на обдумування ходів у шахових або шашкових партіях;
// перен. Дуже відчутний брак часу в якійсь справі.
– Розв'язав? – кинулась до нього Юля .. – Ні, не розв'язав, – хитнув головою Мечик. – Побачив, що даремна праця, і просто подав зошит. Та й Марійці загрожує цейтнот! (О. Донченко);
Роботи ще чимало. Пишу похапцем. Всі дні – в цейтноті (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)