Словник української мови у 20 томах

цензурувати

ЦЕНЗУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.,що.

Піддавати цензурі (у 2 знач.); контролювати, інспектувати.

В 1826 р. наступ на університети закінчився тим, що від них було відібрано право цензурувати місцеву друковану продукцію (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. цензурувати — Піддавати цензурі; контролювати, інспектувати.  Словник синонімів Караванського
  2. цензурувати — цензурува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. цензурувати — -ую, -уєш, недок., перех., заст. Піддавати цензурі (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цензурувати — Цензурува́ти, -ру́ю, -ру́єш (бути за цензора) цензурува́ти, -ру́ю, -ру́єш (контролювати)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цензурувати — ЦЕНЗУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Піддавати цензурі (у 2 знач.). В 1826 р. наступ на університети закінчився тим, що від них було відібрано право цензурувати місцеву друковану продукцію (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 62).  Словник української мови в 11 томах