цензурувати —
цензурува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
цензурувати —
ЦЕНЗУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.,що. Піддавати цензурі (у 2 знач.); контролювати, інспектувати. В 1826 р. наступ на університети закінчився тим, що від них було відібрано право цензурувати місцеву друковану продукцію (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
цензурувати —
-ую, -уєш, недок., перех., заст. Піддавати цензурі (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
цензурувати —
Цензурува́ти, -ру́ю, -ру́єш (бути за цензора) цензурува́ти, -ру́ю, -ру́єш (контролювати)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цензурувати —
ЦЕНЗУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Піддавати цензурі (у 2 знач.). В 1826 р. наступ на університети закінчився тим, що від них було відібрано право цензурувати місцеву друковану продукцію (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 62).
Словник української мови в 11 томах