центавр
ЦЕНТА́ВР, а, ч., заст.
Кентавр.
Бачила я на виставці знаменитого Бекліна .. Я далебі не розумію, на чім держиться його слава. Що тут нового? Дерев'яні центаври, бридкі сатири, голі жінки... (Леся Українка);
Ніч накинула на них темне напинало, і через те Нестеренко і його кобила видаються здалека як велетенський силует чорного центавра (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)