центавр
ЦЕНТА́ВР, а, ч., заст. Кентавр.
Бачила я на виставці знаменитого Бекліна.. Я далебі не розумію, на чім держиться його слава. Що тут нового? Дерев’яні центаври, бридкі сатири, голі жінки… (Л. Укр., V, 1956, 275).
Словник української мови (СУМ-11)