централізація
ЦЕНТРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. централізува́ти.
Бояри були проти державної централізації (з навч. літ.);
Аналіз організації судової влади у розвинутих країнах світу висвітлює органічну єдність принціпів централізації та децентралізації в їхніх судових системах (з наук. літ.);
Маємо визначити, що до кризи в державі і науці спричинили біди: ентралізація, бюрократизація, нехтування інтелектуальною прац.ю (з наук. літ.).
2. спец. Керування чим-небудь з єдиного центру.
Централізація керування промисловістю.
(1) Диспе́тчерська централіза́ція – система керування стрілками й світлофорами на залізничних станціях.
Словник української мови (СУМ-20)