централізація
ЦЕНТРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. централізува́ти.
Бояри були проти державної централізації (Іст. СРСР, І, 1956, 128);
Партія і уряд здійснили важливі заходи посилення ролі союзних республік в керівництві господарським будівництвом, усуваючи надмірну централізацію і бюрократичні перекручення (Рад. Укр., 25.XI 1956, 2).
2. спец. Керування чим-небудь з єдиного центру.
Диспе́тчерська централіза́ція — система керування стрілками й світлофорами на залізничних станціях.
Словник української мови (СУМ-11)